Цикл міркувань про ... 2
Ч. 2. Для нас, як простих спостерігачів, цілком очевидним є той факт, що глобалізаційні процеси виключно трактуються, як практична складова кожного окремого індивіда котрий безпосередньо залучений до творення чогось нового. Макдональдизація та консьюмеризм включають новітні уявлення про Світ але зміст основних положень залишається сталим. Непорушним також залишається і кінцевий результат даних процесів.
Для українського суспільства наразі існує загроза бути залишеним сам на сам із особистими проблемами. Проте, незалежно від географічного орієнтиру нашій державі можна конструктивно вибудовувати відповідну політику самостійного вдосконалення та переходу до, так званого, стану автаркії (самозабезпечення) але це тільки в тому випадку коли розвиток набуде сталої форми. Політична складова України незабаром виражатиметься тільки індексами, що свідчать про граничну аксіологію.
Проекція можливих змін сприятиме залученню інтелектуального ресурсу до подальшого моделювання ситуації. Кратологічний показник наявності проблемних точок відійде на другий план порівняно із ціннісним уявленням про гуманність серед тих хто належить до основної базисної категорії.
Моя особиста позиція у випередженому темпоральному вимірі буде прагнути до самовдосконалення. В першу чергу, індивідуальне володіння цілим комплексом властивостей та характеристик і здібностей до аналізу сутності буття (онтологічної форми) призначатиме відповідну суспільну нішу для кожного з нас. Я сприймаючи все крізь себе постійно намагаюся вдатися до інтроспекції та теоретично осмислити можливий алгоритм на завтрашній день. Мабуть це і дозволяє говорити про предметність явищ котрі безперервно нас оточують. Колись я мислити буду зовсім по іншому. Ми всі розвиваємося, знаходимося в динаміці і піддаємося певному впливу котрий має на меті змінити наші уявлення про зміст, суть і форми співіснування з іншими представниками homo sapiens. Тільки завтра буде те чого не могло бути сьогодні чи вчора, пройдешню мить конструюємо ми самі, саме в цьому і полягає складність критичного осмислення дійсності, як реальної категорії.
Доволі часто ми можемо почути про каналізаційні процеси в світі. Це може стосуватися наукової сфери, суспільно-політичної, соціально-економічної. Але що саме вбачати в цьому? Позитивну складову чи навпаки, якийсь знак лиха. Поряд з такими означеннями нам доводиться перманентно спостерігати за масовою еміграцією, що супроводжується спонтанним виявом втрати кадрового потенціалу, основи демографічного розвитку. Припиняючи перелік возвеличується абсолютна основа національної приналежності та бажання залишатися відданим своїй власній нації.
Далі буде ...
Для українського суспільства наразі існує загроза бути залишеним сам на сам із особистими проблемами. Проте, незалежно від географічного орієнтиру нашій державі можна конструктивно вибудовувати відповідну політику самостійного вдосконалення та переходу до, так званого, стану автаркії (самозабезпечення) але це тільки в тому випадку коли розвиток набуде сталої форми. Політична складова України незабаром виражатиметься тільки індексами, що свідчать про граничну аксіологію.
Проекція можливих змін сприятиме залученню інтелектуального ресурсу до подальшого моделювання ситуації. Кратологічний показник наявності проблемних точок відійде на другий план порівняно із ціннісним уявленням про гуманність серед тих хто належить до основної базисної категорії.
Моя особиста позиція у випередженому темпоральному вимірі буде прагнути до самовдосконалення. В першу чергу, індивідуальне володіння цілим комплексом властивостей та характеристик і здібностей до аналізу сутності буття (онтологічної форми) призначатиме відповідну суспільну нішу для кожного з нас. Я сприймаючи все крізь себе постійно намагаюся вдатися до інтроспекції та теоретично осмислити можливий алгоритм на завтрашній день. Мабуть це і дозволяє говорити про предметність явищ котрі безперервно нас оточують. Колись я мислити буду зовсім по іншому. Ми всі розвиваємося, знаходимося в динаміці і піддаємося певному впливу котрий має на меті змінити наші уявлення про зміст, суть і форми співіснування з іншими представниками homo sapiens. Тільки завтра буде те чого не могло бути сьогодні чи вчора, пройдешню мить конструюємо ми самі, саме в цьому і полягає складність критичного осмислення дійсності, як реальної категорії.
Доволі часто ми можемо почути про каналізаційні процеси в світі. Це може стосуватися наукової сфери, суспільно-політичної, соціально-економічної. Але що саме вбачати в цьому? Позитивну складову чи навпаки, якийсь знак лиха. Поряд з такими означеннями нам доводиться перманентно спостерігати за масовою еміграцією, що супроводжується спонтанним виявом втрати кадрового потенціалу, основи демографічного розвитку. Припиняючи перелік возвеличується абсолютна основа національної приналежності та бажання залишатися відданим своїй власній нації.
Далі буде ...
0 коментарів