Нехай хоч раз покличе Піфагор!
Така назва може бути доречною в усі часи, для всіх народів. А в Україні і подавну. Поясню чому. Якось натрапив на таку гарну і цікаву історію з життя древніх мудреців.
Один час в Афінах великою популярністю користувався софіст Сидоній, який вихваляв себе, стверджував, що він є затребуваним ніби-то в усіх філософських ученнях. Говорив він наступне: «Якщо Арістотель мене покличе і забажає моєї присутності, я послідую за ним в Лікей, якщо Платон — піду в Академію, якщо Зенон — буду проводити час в Стої, якщо ж мене покличе Піфагор, буду мовчати». — «Послухай, — сказав присутній серед слухачів Демонакт, підвівшись з місця та назвавши софіста по імені, — тебе вже кличе Піфагор».
Мені здається, що це символічна фраза. Нею можна гарно і толерантно натякати. А як тонко. Чи не так?
Один час в Афінах великою популярністю користувався софіст Сидоній, який вихваляв себе, стверджував, що він є затребуваним ніби-то в усіх філософських ученнях. Говорив він наступне: «Якщо Арістотель мене покличе і забажає моєї присутності, я послідую за ним в Лікей, якщо Платон — піду в Академію, якщо Зенон — буду проводити час в Стої, якщо ж мене покличе Піфагор, буду мовчати». — «Послухай, — сказав присутній серед слухачів Демонакт, підвівшись з місця та назвавши софіста по імені, — тебе вже кличе Піфагор».
Мені здається, що це символічна фраза. Нею можна гарно і толерантно натякати. А як тонко. Чи не так?
0 коментарів