Тенденція сучасності - депутатство

Вибори завжди були засобом виявлення кількості свідомих громадян або їх відсутність. Та, як  би там не було в кількості активних чи пасивних гравців виборчого процесу не все вимірюється. Чи то переслідування мети власного задоволення амбіцій, чи прагнення бути корисним суспільству вирішує кожен представник «Homo politikus». Проте, сьогодні в Українні спостерігається так званий «депутатський бум», що супроводжується стрімким прагненням кожного хто вміє говорити або має достатню кількість фінансового ресурсу стати людиною котра буде виступати, висловлюючись політологічною термінологією, апологетом інтересів територіальної громади.
В цьому нічого особливого немає якби не питання: «Чи готовий ти до цього?». Один кандидат може орієнтуватися на світле майбутнє і виключення власної проблеми соціально-економічного характеру. Та тут важливо врахувати те, що посада депутата місцевих рад є неоплачуваною, а думати-гадати про різні відкати чи преміальні в результаті голосування навряд чи годиться говорити. Друге, які можливі варіанти для тих хто просто не маючи жодних стимулів лобіювати питання залишатимуться зацікавленими в депутатській діяльності завтра. Просте блюзнірство посвідченням депутата місцевого рівня ні про що і нікому не говорить.
Виходить, що всі тяжіють до громадської діяльності тільки тому, що нині так модно. Існує варіант починати на такому рівні аби потім мати справу з політикою. То вже справа кожного… але не слід забувати, що «Приходять в політику з прекрасним майбутнім, а йдуть з жахливим минулим».