80% чернівчан потерпають від неякісної питної води з р. Дністер

У той час як очільники урядів України та Молдови при нещодавній зустрічі домовились про забезпечення необхідного рівня захисту екосистеми Дністра, на території Чернівців та Чернівецької області все ще залишається невирішеною проблема якості питної води, яка може перерости у повномасштабну екологічну катастрофу для мільйонів українців.

Нещодавно українські експерти намагалися спрогнозувати результати зустрічі прем’єрів, де вказували, що молдовська сторона матиме претензії до України стосовно екологічних питань на Дністрі. Точніше, українська ГЕС є причиною пониження рівня води в Дністрі. Варто зауважити, що проблема більше не в Дністрі для Молдови, а в питній воді, яку споживають бл. 1 мільйона українців. Скажімо у Львівській області р. Дністер є найбільшою водоносною річкою і якщо водозаборів господарсько-питного водопостачання безпосередньо з р. Дністер в цій області немає, то в Чернівцях же дністрова вода – один з основних водних ресурсів для городян (бл. 80% водопостачання покривається за рахунок р. Дністер). Дана проблема набуває більшої актуальності саме тому, що у сьогоднішніх умовах, коли більшість промислових підприємств не працює, вода все одно інтенсивно забруднюється. Сумарна кількість забруднень, які потрапляють у водойми і водотоки із поверхневим стоком заселених територій, становить близько 15-20% від показників забруднення господарсько-побутових стічних вод.

Згідно досліджень екологів, в обласному центрі спостерігається перевищення максимально разових концентрацій по фенолу, формальдегіду, фтористому і хлористому водню. Такий ряд сполук, що викликають важкі захворювання, споживає більша частина чернівчан. У вирішенні даної проблеми допоможе покращення фільтрів на водоочисних станціях, які є недостатньо якісними для доведення якості води до світових стандартів. Слід також серйозніше підійти до відновлення водозаборів: «Магала», де з понад 100 свердловин працюють 10-12, «Рогізна» – з 25 свердловин працюють 5, «Очерет» – з 15 свердловин працюють 2 тощо.

Незважаючи на всеукраїнські рейтинги до яких Чернівці входять, як найбезпечніше місто для проживання питання якісної питної води залишає бажати кращого. Воду в Чернівцях і області найбільше забруднює КП «Чернівціводоканал», скинувши лише торік у Прут та Дністер майже 15 тисяч тонн забрудненої води. Тому слід невідкладно активізувати діяльність Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області та налагодити постійний контроль за належною роботою КП «Чернівціводоканал». До речі, інспекцією вже неодноразово було накладено санкції на підприємство за грубі порушення в роботі системи очисних споруд, за забруднення поверхневих водних об’єктів недостатньо очищеними зворотними водами та порушення правил водокористування. Крім усього зазначеного, дане підприємство має чотири очисні споруди, які дуже погано очищують зворотні води.

— Великою проблемою для Чернівців залишається застарілість водопровідних мереж. Старі металеві трубопроводи потрібно модернізувати з використанням надійних та довговічних трубз сучасних матеріалів. Не менш важливим є питання диверсифікації джерел постачання води. Для цього слід знайти можливості переорієнтації міста на використання вод з підземних джерел у заплаві р. Прут. Такі води зазвичай мають значно кращі санітарно-гігієнічні характеристики, – зазначає гідроеколог Віталій Опеченик.   

Інша екологічна проблема може спалахнути після будівництва міні-ГЕС на Дністрі. Відомо, що державна компанія «Укргідроенерго» розробила техніко-економічне обґрунтування на будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Такі новаторства відповідають програмі розвитку гідроенергетики України до 2026 року. Всі нововведення з будівництва нададуть економічні вигоди ціною здоров’я буковинців та мешканців сусідніх територій. Така думка є невипадковою оскільки активісти, екологи та біологи оприлюднили висновки та констатували, що під час будівництва каскаду Верхньодністровських ГЕС буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси Національного природного парку «Дністровський каньйон», частину Національних природних парків «Хотинський» і «Галицький». Екологи також додають, що будівництво міні-ГЕС призведе до зникнення майже всіх рідкісних видів риб, які є лише у Дністрі. В подальшому річка поступово замулюватиметься і з часом перетвориться на затхле болото. Для любителів активних видів відпочинку, а саме сплавляння по Дністру стане неможливим.   

Слід вважати, що питання екологічної безпеки для європейського міста повинні бути пріоритетнішими від будь-яких задекларованих норм, які приймаються на центральному рівні. Буковинські активісти закликають владу до проведення експертних зустрічей на міждержавному україно-молдовському рівні, активізації в розробці проектів, що спрямовані на покращення якості питної води, впроваджувати нові методи очищення води, крім хлорування використовувати, наприклад, озонування, очищення ультразвуком і т.п. Вітчизняні науковці відстоюють думку щодо комплексного вирішення проблем санітарної охорони поверхневих водойм від забруднень стічними водами і відходами основних галузей промисловості для яких необхідна розробка та впровадження в практику технологічних, санітарно-технічних та допоміжних заходів, які б зменшили потрапляння стоків важких металів у річки. Також не менш важливим є оптимізація законодавчої та нормативно-правової бази управління водними ресурсами, вдосконалення положень Водного кодексу, поліпшення системи моніторингу, посилення державного нагляду та контролю за скидами із підприємств, дотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах.

Вищезазначений комплекс проблемних нашарувань не робить буковинців щасливішими, а владу (як центральну так і місцеву) відповідальною, тому кожна з зацікавлених сторін повинна зробити позитивні висновки і вберегти Буковину від екологічної небезпеки.